У 2014 році до влади в Ірпені прийшла команда партії «Нові обличчя» на чолі з молодим лідером Володимиром Карплюком. Вона мала своє бачення інвестиційного розвитку міста та, наче ненажерлива сарана, почала спустошувати міський бюджет, масово змінювати цільове призначення рекреаційних зон під багатоповерхову забудову, а будівельним сміттям, відходами та каналізаційними стоками знищувати природні ресурси курортного міста, унаслідок чого втратила довіру свідомих ірпінців.
Після звільнення Ірпеня від окупації Карплюк та його команда отримали нову можливість підняти свій політичний рейтинг та популяризувати свої прізвища не тільки в Україні, але й далеко за її межами. Так, на піку проблем зруйнованого міста та його містян, а також завдяки масовій увазі іноземних партнерів та західних ЗМІ до ірпінців, «новообличчівці» отримали статус ефективних управлінців, які знають та можуть розумно і розсудливо використати міжнародну допомогу та інвестиції на відновлення Ірпеня.
Але чи є представники цієї команди саме тими, хто може раціонально, виважено та справедливо використовувати надані іноземними партнерами кошти на відбудову міста, а також спрямовувати їх на допомогу постраждалим містянам? Адже в довоєнні часи ніхто не зважував їхні здобутки і не обчислював багатомільйонні збитки, яких завдано Ірпеню через некомпетентні та необґрунтовані розтрати очільниками міста й керівниками комунальних підприємств.
Спадковість карплюківської влади
Як свідчить хроніка, на позачергових виборах у жовтні 2014 року Карплюк був обраний ірпінським міським головою та перебував на цій посаді до серпня 2018-го. Саме через порушені чисельні кримінальні провадження, зокрема й щодо розтрати бюджетних коштів, він швидко змінив тактику прийняття управлінських рішень стосовно міста.
Щоб уникнути особистої відповідальності за збитки та розтрати ресурсів громади, він формально передав мерське крісло підконтрольним йому однопартійцям. З того часу влада переходить у «спадок» різним представникам партії «Нові обличчя», які несуть усю юридичну відповідальність за організаційно-розпорядчі рішення, а Карплюк залишається тіньовим очільником Ірпеня, який нав’язує своє бачення розподілу бюджетних коштів на «благо міста» – так, як йому заманеться.
Працюють чи замилюють очі?
Екс-мер, охрестивши себе головою Інвестиційної ради Ірпеня, разом зі своєю командою постійно піарять свої неймовірні «здобутки» та хизуються небаченим «розвитком» міста. Перед нашими очима постійно блимає райдужна картинка для потенційних новоселів та гостей, де чергуються реконструйовані площі, садочки, лікарні, облаштовані набережна, парки, сквери, відремонтовані школи тощо. Це, начебто, має тішити нас, мовляв, «розумна команда» працює та робить усе на благо громади.
Це стосується і призначень керівників місцевих комунальних підприємств. Наскільки вони відповідають займаним посадам та чи є їх робота ефективною? Адже у звітах, які подають посадовці, часто фігурують цифри, що свідчать про збитковість підприємств. Тому спостерігаємо щорічне фінансування комунальників з міського бюджету, а отже – громада постійно втрачає кошти.
Так вони сумлінно працюють чи просто замилюють нам очі? Як це можна перевірити, адже команда Карплюка з 2014 року умисно не вжила жодних заходів щодо створення на комунальних підприємствах наглядових рад, які б могли надати прозорі звіти щодо ефективності їх діяльності.
І це замкнуте коло, адже керівників таких підприємств призначає мер, а їхні звіти лише на «бумазі» затверджує Ірпінська міська рада, яка також не є самостійним незалежним органом. Як відомо, очільником Ірпеня є Олександр Маркушин – чергова маріонетка Карплюка. А в раді заправляє «новообличчівська» більшість, незалежно від партійної приналежності. То хто ж об’єктивно може аналізувати, що реально відбувається у діяльності комунальників та куди вони витрачають кошти, які отримують як з бюджету, так і з кишень містян?
Мільйон гривень – на озеленення модульного містечка
Одним із яскравих прикладів стратегії «ефективного» розвитку Ірпеня, а також показником управлінських рішень карплюківської команди, є озеленення тимчасового модульного містечка «Дубки».
І, нібито, знову всі сумлінно працюють на громаду, але більшість із нас досі не здогадується, що наші інтереси давно нікого з теперішніх управлінців міста не цікавлять. Так, одночасно в одній частині Ірпеня за копійки вирубують вікові дерева, а в іншій – висаджують дорогі кущі та сакури.
Влітку 2022 року за допомогою уряду Польщі в Ірпені було створене тимчасове модульне містечко «Дубки» для людей, які втратили дах над головою через війну. «Розумні» управлінці вирішили нашвидкуруч створити його озеленення загальною вартістю майже 1 млн грн.
Виконавчий комітет ІМР уклав з ФОП Матей О.С. два договори про надання послуг з озеленення: №175 на суму 490000 грн та №92 – 500000 грн. Згідно з актами виконаних робіт ФОП Матей О.С. посадив 405 кущів та 8 сакур. За загальним підрахунком вартість одного куща з поливом обійшлася громаді у кругленьку суму – 2400 грн.
Перевага кущам, а не віковим деревам
Водночас, витрачаючи чималі кошти на озеленення тимчасових місць проживання, в іншій частині Ірпеня – по вул. Лісовій – ці очільники реалізовують незмінну для нас програму «Інвестиційного розвитку міста» – нещадно вирубують 77-річні сосни для нової багатоповерхової забудови, залишаючи людей, які постійно проживають у цьому мікрорайоні, без жодного зеленого куточка.
Влада погоджується отримати від забудовника Дмитра Войцеха 1611 грн відновлюваної вартості за вирубку однієї сосни (загалом 288511 грн за 179 зрізаних вікових дерев), паралельно витрачаючи з бюджету 2400 грн за кожен кущ (у підсумку 1 млн грн за 405 кущів.).
Чи можна назвати розумними та ефективними управлінські дії «новообличчівської» команди, яка надає перевагу кущам, рубаючи при цьому вікові сосни?
Чи є справедливими дії місцевої влади, яка у зруйнованому місті витрачає мільйон гривень на озеленення тимчасового модульного містечка і одночасно «закриває очі» на протести громади проти вирубки за копійки дерев у парку «Лісовий»?
На жаль, у місті створена лише ілюзія існування влади, яка турбується про містян. Насправді вона переймається лише тим, як набити власні кишені, а тому спрямовує кошти на кущі, а не на дахи зруйнованих будинків.
