Десятки років Лідія Михальченко перебуває на керівних посадах в органах місцевого самоврядування в Ірпені. Незважаючи на зміну влади, «цінний кадр» залишається на плаву і виходить сухою із води – не стали на заваді навіть підозри у скоєнні злочинів. Прославилась заступниця ірпінського міського голови і як учасниця своєрідного «родинного тріо», в якому зять – депутат, а сват – колишній член виконкому, фірми якого активно «розбудовують» наше місто. І цю посадовицю із сумнівною репутацією, яка має непоганий заробіток, змушені утримувати платники податків регіону.
Десятки років – на керівних посадах
Як свідчить офіційна біографія Лідії Михальченко, частина її трудового життя пов’язана із підрозділами соціального забезпечення та Пенсійного фонду України. У 2000 році її призначили заступницею ірпінського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (у народі кажуть – з економічних питань), якою вона була до 2006-го. У ті часи при владі в Ірпені перебував Володимир Скаржинський. На цю ж посаду повернулася у 2011 році – у другу каденцію Скаржинського. А вже у 2014-му Михальченко, після певної перерви, плавно перейшла у «спадок» до тодішнього очільника міста Володимира Карплюка. Як говорять, «цінні кадри» на дорозі не валяються.
Шлейф кримінальних справ
Усі ці роки за Михальченко тягнеться довгий шлейф із підозр у скоєнні злочинів. Але, навіть незважаючи на кримінальні провадження, їй і досі вдається виходити сухою з води.
Так, у 2017 році прокуратура повідомила їй про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у складі злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 205 (фіктивне підприємництво, вчинене у складі злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів вчинене у складі злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення, вчинене у складі злочинної організації) КК України.
Зазначалося, що вона спільно із ірпінським міським головою, його першим заступником та іншими особами створили злочинну організацію з метою незаконного заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Ірпеня. Їх діяння завдали шкоди міській скарбничці на десятки мільйонів гривень. (https://kobl.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=214737)
Ріг достатку для Пащинського
І як тут не згадати чудове «родинне тріо»: теща Михальченко – заступниця міського голови (входить до складу виконкому ІМР), зять – депутат Ірпінської міської ради Олександр Пащинський, а його батько – тодішній член виконкому бізнесмен Сергій Пащинський. За дивним збігом обставин, на фірми, до яких причетний останній, як з рогу достатку, сипалися замовлення.
Так, на офіційному порталі аналітики Business Intelligence ProZorro (проект Радіо Свобода) зазначається, що виконавчий комітет Ірпінської міської ради з вересня 2016-го до червня 2017 року уклав без тендерів 12 контрактів на реконструкцію Ірпеня загальною вартістю 17,4 млн грн з двома фірмами ТОВ «Б.І.І.А.К.» та МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона». Серед співвласників ТОВ «Б.І.І.А.К.» та єдиним власником МПП «Сона» вказаний Сергій Пащинський. (https://www.radiosvoboda.org/a/news/28553899.html)
А вже у 2019-му на черговому засіданні виконкому ІМР виділяють 35,439 млн грн на будівництво алеї набережної в Ірпені з велодоріжкою від вул. Підгірна до траси Р-30. І знову ж низку договорів на ці роботи уклали із Пащинським-старшим. (https://www.irpin.online/nafta-z-irpinskoyi-naberezhnoyi-budivelnyky-pashhynskogo-vidkachuyut-brudnu-vodu-v-richku/)
Одноденний бойкот та «мовчуни»
Ірпінська влада у 2019-му вдалася до прецеденту – оголосила про одноденний бойкот начебто через політичний тиск з боку прокуратури. Посадовці не вийшли на роботу, паралізувавши роботу органу місцевого самоврядування. (https://www.irpin.online/bojkotnyj-den-namagannya-irpinskyh-chynovnykiv-unyknuty-vidpovidalnosti-za-svoyi-diyannya/)
Коли справа дійшла до відповідальності за такі дії, чиновники відмовилися давати відповідні свідчення. Серед «мовчунів» виявилася і Михальченко.
Але хоча б якийсь бумеранг все ж наздоганяє Михальченко: Ірпінський міський суд ухвалив доставити чиновницю приводом у судове засідання, яке відбудеться 22 лютого 2023 року. Її обвинувачують у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 385 КК України (відмова свідка від давання показань).
Зарплата – понад 660000 гривень за рік
«Цінний кадр» Михальченко щедро забезпечена зарплатнею. Минулого року вона щомісяця завдяки преміям та надбавкам отримувала на рівні 50000-60000 грн. У період часткової окупації Ірпеня унаслідок вторгнення рашистів та простою в роботі міської ради у березні чиновниця заробила «лише» 39000 грн, а в наступному – вже майже 50000 грн. Подаруночок «під ялинку» їй зробили у січні – понад 73000 грн (з них близько 45000 грн – на оздоровлення). Та й у грудні виплатили приблизно 65000 грн. Загалом за рік набігла заробітна плата на суму майже 663000 грн. І все це – посадовиці із сумнівною репутацією із кишень платників податків. Чи не занадто дорого обходяться нам такі «цінні кадри», яких десятиліттями підозрюють у «схематозі», але «чомусь» не можуть схопити за руку та надовго запроторити до буцегарні?
