В Ірпені місцеві жителі скаржаться на бездіяльність влади щодо відновлення будинків, які були зруйновані під час масового вторгнення окупантів. Невдоволення все більше набуває розголосу, зокрема й за межами міста. І це може призвести до соціального спалаху, адже людей фактично залишають наодинці зі своїми проблемами.
Так, 61-річна Тетяна розповідає, що ремонт її будинку оплачують самі його мешканці, а також підключаються приватні благодійники.
«Дах відновлювали за свої гроші, вікна поміняв приватний спонсор, я навіть не знаю хто. Спочатку нам сказали, що будинок зноситимуть, а ми повинні виселитися, але куди нам їхати – ніхто не сказав. Якийсь час ми жили без світла, води і газу. Коли влада побачила, що тут живуть люди, яким нікуди їхати, вона заявила, що будинок відновлюватимуть, а не зноситимуть. Після цього нам підключили комунікації, але тільки в першому під'їзді, він менше зруйнований, ніж другий», – зазначає Тетяна.
За її словами, відновлювати будинок за власні кошти мешканці не зможуть – це дуже дорого.
«Зараз у будинку проживає майже 20 сімей, це відсотків 15-20 від тих, хто жив до 24 лютого, і, здебільшого, це пенсіонери, яким грошей на життя не вистачає, не кажучи вже про відновлення будинку», – додає жінка.
Мешканці сусідніх будинків окреслюють аналогічні проблеми.
«У нас пошкодили силовий кабель та трансформаторну підстанцію. Щоб усе це відновити, потрібно заплатити 250 тис. гривень. У нашому будинку зараз живе 10 людей, у них немає таких грошей. Це при тому, що пошкоджений фасад будинку ми вже відновили за власні кошти», – констатує жителька Ірпеня Євгенія.
Вона розповідає, що навесні, якщо їм не почнуть допомагати з відновленням будинків, люди виходитимуть на акції протесту.
За її словами, на звернення місцева влада відповідає, що грошей немає і нічим допомогти не може. Але з кожним днем стан будинків погіршується. Покрівлі протікають, уже почали з’являтися грибок та пліснява.
«У нас немає іншого вибору, окрім як виходити на протест, щоб звернути на себе увагу. До Ірпеня щотижня приїжджають міжнародні делегації, а користі від цього немає», – підкреслює Євгенія.
